Реферат Правоохоронні органи, Рефераты, Юриспруденция скачать книги, тексты, рефераты, шпаргалки, вопросы к экзаменам, referat, реферат скачать, читать

Последние рефераты



Правовой режим особо охраняемых территорий и объектов
читать реферат | скачать реферат

Законотворческий процесс и механизм обеспечения реализации законов
читать реферат | скачать реферат

Закон и право
читать реферат | скачать реферат

Законы Хамурапи
читать реферат | скачать реферат

Грабеж. Понятие и юридический анализ состава
читать реферат | скачать реферат

Окончание предварительного расследования с составлением обвинительного заключения
читать реферат | скачать реферат

Экзаменационные билеты по юридической психологии за первый семестр 2001 года
читать реферат | скачать реферат

Антимонопольное право Германии
читать реферат | скачать реферат

Статус потерпевшего в рамках уголовного процесса
читать реферат | скачать реферат

Принципы составления коммерческой переписки
читать реферат | скачать реферат



Реферат Правоохоронні органи

скачать реферат Правоохоронні органи

Раздел: Рефераты >> Юриспруденция

З м і с т .

        Вступ                                                                              2
     
        Розділ  I
Поняття  та  види  правоохоронних
органів  України                                                                     6

        Розділ  I I
Державний  захист  працівників  суду
та  правоохоронних  органів                                                28

                Висновки                                                                        32

                Література

Вступ.

Поява  на  карті  світу  нової  держави - України  - підсумок  
багатовікової    боротьби  її  народу , який  з  покоління  в  поколі-
ння  мужньо  і  жертовно  добивався  величної  мети свободи , самостійності , незалежності . Він  же  народ  України ,    1 грудня
1991 року  вперше  за  свою  історію  виступив  самостійним  суб-
єктом  створення  власної  суверенної  держави , бо  саме  народ , безпосередньо  сам , а  не  через  представників  прямо  і  вільно  висловив  свою  волю  з  питання  про  волю  України  шляхом  проведення  Всеукраїнського  референдуму . Перше  всенародне  голосування  на Україні ,  поза всяким сумнівом ,  втілює  характеристики , сукупність  яких  дає  вагомі  підстави оцінити його , як  історичний  еталон  реального прояву і вирішення верховенства  народу  над рештою субєктів ,  як державних , так
і не  державних
, у розв язанні  доленосної  проблеми  -  відродження  української   державності.
Зазначене  разом  з  тим  категорично виключає  думку  про
те ,  що інші субєкти   не є  учасниками процесу  створення  незалежної  держави.  Навпаки , -  і це слід підкреслити  -  воля народу України  співпала  з  передуючими  її  волевиявленнями  рішеннями  Верховної  Ради ,  її президії ,  інших державних  і недержавних  структур .  Величезне значення  мало   прийняття Верховною   Радою  таких  історичних   актів ,  як  Декларація    про  державний  суверенітет  України ( 16  липня  1990 року )   і постанова   Верховної Ради  “  Про проголошення незалежної  України ” ( 24 червня  1990 року ) , ухвала   Акта   проголошення незалежності  України  ( 24 серпня  1991  року ).  У жовтні  1991 року  Верховна  Рада   прийняла   спеціальну постанову  “  Про проведення   Всеукраїнського  референдуму   з  питання про проголошення   незалежності  України ”   якою  затвердила  текст  бюлетня   для   таємного   голосування .   Принципово   істотним  
стало  положення  про  включення   до бюлетня   тексту  Акта  проголошення   незалежності   України.

“  Повна  самостійність   та  незалежність
 є   послідовним,  логічним  завершенням
   запитів національного розвитку  та  само-
                       визначення  будь- якої   народності , що      
  займає певну територію   і  має  достатні
                       задатки  та   енергію  розвитку.  ”
                                        М.С.  Грушевський.
        1 грудня  1991 року  народ  України  на  референдумі  одно-стайно  висловив  свою  суверенну  волю  побудувати  незалежну  державу .  Цифрові  результати  референдуму  загальновідомі . У  голосуванні  взяли  участь  31891742  громадянина , або 84,18 % від  загальної  кількості  включених  до  списків . З  них неза-лежності  Україні  сказали  “ так ”  28804071  або  90,32  % .  Таким
чином  волевиявлення  народу , що  проводилося , як  засвідчили  спостерігачі  багатьох  країн
 світу , вільно  і  гласно , демо-кратично  і  без  усяких  порушень , підтвердило  Акт  прого-лошення  незалежності  України .
        Загальні  риси  нової  української  державності  було окреслено  ще  в  Декларації  про  державний  суверенітет України, прийнятий  Верховною  Радою  Української  РСР  16  липня  1990 року .  Державний  суверенітет важлива  ознака , окреслена  ще  в  Декларації  про  державний  суверенітет держави , верховентства  державної  влади  всередині   країни  та  її  незалежність  у  зовнішньополітичній  сфері .
        Можна  без  перебільшення  сказати , що  народ  відіграв  головну  і  визначальну  роль  у  розвязанні  фундаментальної  проблеми , якою  займалося  багато  державних  і  недержавних   структур , -  проблеми  створення  нової  України .  Поза  всена-родним  виявленням  зусилля  інших  субєктів  на  шляхах  побу-дови  справді  суверенної  держави , безперечно  були  б  усклад-ненні .  Вкажемо , зокрема , що  загалом  іноземні  держави  офі-ційно визнали  незалежність  України  тільки  після  референдуму .  
        Викладене  підводить  до  висновку , що  має  не  лише теоретичне  значення , а  й  одночасно  орієнтований  на  форму-лювання  і  розвиток  відповідної  практики  державно - правового  будівництва . Він  полягає  у  визначенні  необхідності  подаль-шого  забезбечення  примату  народу  України  у  вирішенні  всіх  центральних  питань  державного  і  громадського  життя   як  на  сучасному  етапі ,  так  і  на  перспективу .
Гарантувати  і  забезпечувати  на  практиці істинність народного  суверенітету  тепер  уже  у  принципово  інших  умовах - умовах  відродженної  народом  державності - одне  з  глобальних   завдань , розвязання  якого  обовязкове  для  демократичного  розвитку  молодої  держави  і  суспільства , досягнення  нової  якості  життя  людей .  Народний  суверенітет повновладдя  народу , тобто  наявність  засобів  і  механізмів , що  забезпечують  реальну  участь  населення  в  управлінні  справами  держави  і  суспільства ; визнання  народу  єдиним  джерелом  влади .
Національний  суверенітет повновладдя  нації , її  політична  свобода , право  і  реальна  можливість  визначати  характер  свого  національного  життя , аж  до  відокремлення  та  утворення  самостійної  держави .
Всі  три  види  суверенітету , без  наявності  яких  не  може  бути  справжньої  демократичної  держави , дістали  своє  закріплення  в  Декларації  про  державний  суверенітет  України .
Вінцем  багатовікових  державотворчих  пошуків  українського  народу  стало  прийняття  Верховною  Радою  Української  РСР  24  серпня  1991 року  Акта  проголошення  незалежності  України .
У  цьому  історичному  документі  закріплювалися  неза-лежність  України  і  створення  самостійної  української  держави , яка  дістала  офіційну  назву  “
Україна ”.  Проголошувалися  неподільність  та  недоторканість  території  України , а  також  те , що  віднині  на  цій  території  мають  чинність  виключно  Конституція  і  закони  України .
Згідно  з  чинним  на  той  час  законодавством  питання  про  реалізацію  права  народу  України  на  самовизначення  виходило  за  межі  компетенції  Верховної  Ради  УРСР  і  мало  вирішуватися  включно  всеукраїнським  референдумом .  Тому  того  самого  дня , 24  серпня  1991 року  крім  Акта  проголошення  незалежності  України , було  прийнято  постанову  Верховної  Ради  УРСР  “ Про  проголошення  незалежності  України ”.
Після  проголошення  результатів  референдуму , коли  “ так ” Акту  проголошення  незалежності  України  сказали  90,32  %  громадян , почалася  хвиля  дипломатичного  визнання  України  як  незалежної  держави .
Заснована  в  1991  році  нова  українська  держава  мала  свою  конституцію , роль  якоі  виконувала  колишня  Конституція  УРСР  1978  року  радикально  доповнена  і  змінена  у  світлі  нових  реалій  державного  будівництва .
Проте  така  Конституція  України , створена  на  зовсім  іншій  політико - правовій  основі , навіть  після  всіх  численних  змін  і  доповнень  могла  бути  лише  тимчасовим  Основним  Законом  держави .  Тому  в  Україні  активно  йшов  процес   підготовки  нової  Конституції  України .
28  червня  1996  року  о  9  годині  30  хвилин  було  прийнято  Основний  Закон  України .  Від  тоді  28  червня   оголошено  державним  святом - Днем  Конституції  України .
Після  прийняття  Конституції  України  її  текст  ще  кілька  днів  проходив  мовно термінологічну  експертизу , і  після  чого  був  офіційно  оприлюднений . Але  набула  чинності  Конституція  України  вже  з  28  червня  1996  року .
З  прийняттям  нової  Конституції  України  процес  юридичного  оформлення  української  державності  можна  вважати  в основному  завершеним , хоча  ряд  важливих питань  ще  потребують  свого  вирішення .
 
   

        
                
                
        

        
                          

Розділ  I

Поняття  та  види  правоохоронних  органів  України .

Механізм  держави це  система  органів  і  установ , посередництвом  яких  здійснюється  виконання  внутрішніх  і  зовнішніх  функцій  держави . Як  правило  це - представницькі  установи  або  законодавча  влада , виконавчо - розпорядчі  органи, неурядові  інстанції  та  судові  інстанції , органи  громадського  порядку  та  державної  безпеки , збройні  сили .
У  механізмі  нашої  держави  особливе  місце  посідають  органи  держави  спеціального  призначення  ( контрольні  та  правоохоронні  органи , місця  позбавлення  волі , збройні
 сили  тощо ).  Їх  можна  розглядати  як  окрему  ланку  механізму  держави , вже  звичного  поділу  на  законодавчу , виконавчу , судову  влади .  Прихильниками  чітких  юридичних  конструкцій  здебільшого  вважають ці  органи  належними до сфери  виконавчої  або  в  осному  до  виконавчої  і  частково  до  судової  влади .
Серед  органів  спеціального  призначення  юридична  наука  приділяє  особливу  увагу  так  званим  правоохороним  органам .  Звичайно   у  дослівному  розумінні  “ правоохоронну  діяльність ”  ( забезпечення  законності  та  охорона  правопорядку  в  суспільстві , боротьба  з  правопорушниками , охорона  законних  прав  та  інтересів  громадян , юридичних  осіб , суспільства  і  держави  в  цілому )  мають  вести  буквально  всі - громадяни , юридичні  особи , органи  законодавчої , виконавчої  і  судової  влади  тощо .  Але  для  переважної  більшості  субєктів  суспільних  відносин  подібна  діяльність  не  є  основною .
Отже  правоохоронними  органами  слід  вважати  державні  органи , основною  ( спеціальною )  функцією  яких  є  забез-печення  законності  та  охорона  правопорядку , боротьба  з  правопорушеннями , охорона  законних  прав  та  інтересів  громадян , юридичних  осіб , суспільства  і  держави  в  цілому .
Характерними  рисами  правоохоронних  органів  є а)  здійснення  ними  зазначених  вище  функцій , які  в  сукупності  називають  правоохоронною  функцією ;
б) наявність  у  них  для  виконання  зазначених  функцій  відповідних державно - владних повноважень , зокрема  можли-вості  видавати  правові  акти  ( в  основному  індивідуального  характеру ) , обовязкові  для  виконання  тими , кому  вони  адресовані ;
в) можливість  безпосередньо  застосовувати  різні  заходи  примусу  ( затримання  особи , арешт , позбавлення  волі  тощо ) ;
г) перебування  їх  діяльності  під  особливим  державним  контролем  і  наглядом , здійснення  лише  на  основі  закону  й  у  встановленому  ними  порядку .
Традиційно  до  числа  правоохоронних  органів  відносять  суд , прокуратуру , органи  юстиції , внутрішніх  справ , державної  безпеки  тощо .  Досить  часто  суди  як  органи  правосуддя  згадуються  в  нормативних  документах  окремо  ( у  слово-сполученнях  типу  “ судові  і  правоохоронні  органи ” ) .
До  системи  правоохоронних  органів  прилягають  деякі  інші  державні  установи  і  громадські організації , які  відповідно  до  законодавства  поділенні  значними  повноваженнями  у  сфері  правоохоронної  діяльності , хоча  в  цілому  їхні  функції  не  зводяться  до  останньої , а  також  не  забезпечуюються  можливістю  застосування  державного  примусу .  Серед  таких  установ  і  організацій  слід  звернути  особливу  увагу  на  органи  юстиції  та  адвокатуру .

Прокуратура  України .

Назва  “ прокуратура ”
 походить  від  латинського  procuro -  піклуюсь , забезпечую , запобігаю , що  вже  дає  повне  уявлення  про  її  завдання .
Прокуратура  України  становить  єдину  систему , на  яку  покладаються -        підтримання  державного  обвинувачення  в  суді ;
-        представництво  інтересів  громадянина  або  держави  в  суді  у  випадках , визначених  законом ;
-        нагляд  за  додержанням  законів  органами , які  проводять  опе-ративно - розшукову  діяльність , дізнання , досудове  слідство ;
-        нагляд  за  додержанням  законів  при  виконанні  судових  рішень .
Вищий  нагляд  за  додержанням  і  правильним  засто-суванням  законів  Кабінету  Міністрів  України , міністерствами , державними  комітетами , відомствами , іншими  органами  даржавного  і  господарського  управління  та  контролю , Урядом  Автономної  Республіки  Крим , місцевими  радами  народних  депутатів , їх  виконавчими  і  розпорядчими  органами , військо-вими  частинами , політичними  партіями , громадськими  органі-заціями , масовими  рухами , підприємствами , установами  і  організаціями , незалежно  від   форм  власності , підпорядкова-нності  та  приналежності , посадовими  особами  та  громадянами  здійснюється  Генеральним  прокурором  України  і  підпорядко-вуваними  йому  прокурорами .
Діяльність  органів  прокуратури  спрямована  на  всемірне  утвердження  верховенства  закону , зміцнення  правопорядку  і  має  своїм  завданням  захист  від  неправомірних  посягань 1)        закріплених  Конституцією  України  незалежності  республіки,  суспільного  та  державного  ладу , політичної  та  економічної                                   системи , прав  національних  груп  і   територіальних  утворень
2)        гарантованих  Конституцією , іншими  законами  України  та  міжнародними  правовими  актами  соціально - економічних , політичних , особистих  прав  і  свобод  людини  та  громадянина ;
3)        основ  демократичного  устрою  державної  влади , правового  статусу  місцевих  Рад  народних  депутатів , органів  терито-ріального  громадського  самоврядування .

Основними  функціями  прокуратури  є 1)        нагляд  за  додержанням  законів  усіма  органами , під-приєствами , установами , організаціями , посадовими  особами  та  громадянами ;
2)        нагляд  за  додержанням  законів органами , які  ведуть  боротьбу  із  злочинністю  та  іншими  правопорушеннями  і  розслідують  діяння  що  містять  ознаки  злочину ;
3)        розслідування  діянь , що  містять  ознаки  злочину ;
4)        підтримання  державного  обвинувачення , участь  у  роз-гляді  в  судах  кримінальних , цивільних  справ  та  справ  про  адміністративні  правопорушення  і  господарських  спорів  у  арбітражних  судах ;
5)        нагляд  за  виконанням  законів  у  місцях  тримання , затри-маних , попереднього  увязнення , при  виконанні  покарань  та  застосування  інших  заходів  примусового  характеру , які  призначаються  судом ;
6)        нагляд  за  додержанням  законів  органами  військового  управ-ління , військовими  обєднаннями , зєднаннями , частинами , підрозділами , установами  і  військовими  навчальними  закла-дами  та  посадовими  особами  Збройних  Сил , Прикордонних  військ , Національної  гвардії , Управління  державної  охорони,  Служби  безпеки  України  та  інших  військових  формувань , дислокованих  на  території  України .

 Прокуратура  бере  участь  у  розробленні   органами  дер-жавної  влади  заходів  запобігання  злочинам   та  іншим  право-порушенням  ,  у  роботі  по  вдосконавленню   та  розясненню  за-конодавства .  На   прокуратуру  не  можуть  покладатися  функції ,  не  передбаченні   законами  України .
Систему  органів    прокуратури   становлять:   Генеральна    прокуратура  України ,  прокуратури  Автономної  Республіки   Крим ,  областей   ,  міст  Києва  і  Севастополя , міські ,  районні ,  а  також  військові  прокуратури .
Генеральну  прокуратуру    України  очолює   Генеральний   прокурор  України , який  спрямовує  роботу  всіх  органів  прокуратури  і  здійснює  контроль  за  їхньою  діяльністю .

Органи  внутрішніх  справ .

Систему  органів  внутрішніх  справ  України  складають   Міністерство  внутрішніх  справ  України ,  та  його  головні  управління ,  управління  і  відділи  в  Автономній  Республіці  Крим  ,  областях  , районах ,  містах ,  а  також  підрозділи  міліції ,    пожежної  охорони ,  внутрішні  війська  ,  виправно - трудові  установи  ,  навчальні  заклади  та  інші  підвідомчі  їм  підрозділи .
Органи  внутрішніх  справ   забезпечують   громадський  порядок ,  попереджують ,  розкривають  і  розслідують  право-порушення , злочини ,  виправляють  і  перевиховують  засудже-них , забезпечують  пожежну  безпеку   та  безпеку  дорожнього руху  .
Важливою  структурною  одиницею  органів  внутрішніх  справ  є  міліція .   Її  правовий  статус  визначає   Закон  України  “Про  міліцію ”  від  20  грудня  1990 року .
Відповідно  до  закону  міліція  -  це  державний  озброєний орган  виконавчої  влади ,  який захищає  життя , здоровя ,  права  і  свободи  громадян  , власність ,  природне  середовище ,  інтере-си  суспільства  і  держави  від  протиправних  посягань .
Основним
 завданням  міліції  є  :  забезпечення  особистої безпеки  громадян ,  захист  їх  прав  і  свобод ,  законних  інте-ресів ,  запобігання  і  припинення  правопорушень  , виявлення  і  розкриття  злочинів , розшук  осіб , які  їх  вчинили , забезпечення  безпеки  дорожнього  руху ,  захист  власності  від  злочинних  посягань ,  виконання  кримінальних  покарань  і  адміністративних  стягнень .
Міліції  для  виконання  покладених   на  неї  обовязків  надаються  права1)  вимагати  від  громадян  і  службових  осіб ,  які  порушують  громадський  порядок ,  припинення  правопорушень  та  дій , що  перешкоджають  здійсненню   повноважень  міліції ,  виносити  на  місці  усне  попередження  особам ,  які  допустили  малозначні  адміністративні  порушення ,  а  в  разі   невиконання  зазначених  вимог  застосувати  передбаченні  цим  законом   заходи  примусу ;
2)        перевіряти  у  громадян   при  підозрі  у  вчиненні   правопорушень  документи ,  що  посвідчують  їх  особу ,   а  також  інші  документи ,  необхідні  для  зясування  питання  щодо  додержання  правил , нагляд  і  контроль   за   виконання  яких   покладено  на  міліцію ;
3)        викликати  громадян  і  службових  осіб  у  справах  про  злочини  та  у  зв язку  з  матеріалами , що  знаходяться    в  її  провадженні , в  разі  ухилення  без  поважних  причин  від  явки  за  викликом , піддавати  їх  приводу  у  встановленому  законом  порядку ;
4)        виявляти  і  вести  облік  осіб , які  підлягають  профілактич-ному  впливу  на  підставі  та  в  порядку , встановлених  законодавством , виносити  їм  офіційне  застереження  про  неприпустимість  протиправної  поведінки ;
5)        затримувати  і  тримати  у  спеціально  відведених  для  цього  приміщеннях : осіб , підозрюваних  у  вчиненні  злочину , обвинувачених , які переховуються  від  дізнання , слідства  чи суду , засуджених , які  ухиляються  від  виконання  криміналь-ного  покарання , - на  строки  і  в  порядку , передбачених  законом ;
6)        складати  протоколи  про  адміністративні  правопорушення , проводити  особистий  огляд , огляд  речей , вилучення   речей  і  документів , застосовувати  інші  передбачені  законом  заходи  забезпечення  провадження  у справах  про  адміністративні  правопорушення ;
7)        у  будь - який  час  доби  безперешкодно  входити    на  територію   і   в  приміщення  підприємств ,  установ  та орга-нізацій ,
в  житло  громадян  з  метою  припинення  злочину ,  при  переслідуванні  злочинця ,  а  також  при  стихійному  лихові ( пожежа , руйнування  тощо ) ;
8)        при  виконанні  своїх  обовязків  по  охороні  правопорядку  застосовувати  фізичну  силу ,  спеціальні засоби  та  вогне-пальну  зброю ,  якщо  виникає  безпосередня  загроза  життю  або  здоровю  громадян  чи  працівників  міліції  особисто ;
9)        користуватися  безплатно  всіма  видами  громадського  тран-спорту  міського , приміського ,  місцевого  сполучення  ( крім  таксі )  а  також  попутним  транспортом ;
10)        використовувати  безперешкодно  транспортні  засоби ,  що  належать  підприємствам ,  установам , організаціям  і  громадянам  ( крім  транспортних  засобів  дипломатичних ,  консульських   та  інших  представників  іноземних  держав , міжнародних  організацій ,  транспортних  засобів  спеціального  призначення ) ,  для  проїзду  до  місця  події ,  стихійного  лиха,    доставки  в  лікувальні  заклади  осіб , які  потребують  невідкладнї  медичної  допомоги ,  для  переслідування  право-порушників та  їх  доставки  в  міліцію .
На  службу  до  міліції  приймаються  на  контрактній  основі  громадяни ,  які здатні  за  своїми  особистими  і  діловими , моральними  якостями ,  освітнім  рівнем ,  фізичною  підготовкою  і  станом  здоров'я   виконувати  покладені  на  міліцію  завдання .  Працівник  міліції  приносить  присягу .  Він  перебуває  під  захистом  закону .  Законом  гарантується   захист  життя ,  здоро-  вя ,  честі  ,  гідності ,  майна  працівника  міліції ,  членів  його  сімї  від  злочинних  протиправних  дій .  Держава  гарантує  працівникам  міліції  соціальний  захист .
Міліція  складається  з  підрозділів :  кримінальної  міліції ,  міліції  громадської  безпеки , транспортної  міліції , державної  автомобільної  інспекції ,  міліції  охорони ,  спеціальної  міліції .
Основним  завданням  Міністерства   внутрішніх  справ  України  є 1)        організація  і  координація  діяльності  органів  внутрішніх  справ  по захисту  прав  і  свобод  громадян , інтересів  суспільства   і держави  від  протиправних  посягань ,  охороні  громадського  порядку  і  забезпеченню  громадської  безпеки ;  
2)        участь  у  розробці  та  реалізації  державної  політики  щодо  боротьби  із  загальною  кримінальною    та  організованою  злочинністю ;
3)        забезпечення  і  запобігання  злочинам ,  їх  припинення ,  розкриття  і  розслідування ,  розшуку  осіб , які  вчинили  злочини ,  вжиття  заходів  до  усунення  причин  і  умов ,  що  сприяють
   вчиненню  правопорушень ;
4)        визначення   основних  напрямків  удосконалення  роботи  органів  внутрішніх  справ , надання  їм  організаційно - методичної  та  практичної  допомоги ;
5)        забезпечення  виконання  кримінальних  покарань , участь  у ресоціалізації  засуджених ;
6)        організація  роботи , повязаної  із  забезпеченням  безпеки  дорожнього  руху  та  пожежної  безпеки ;
7)        забезпечення  законності  в  діяльності   працівників  і військовослужбовців .
           
Служба  безпеки  України .

Правовий  статус  Служби  безпеки  України  визначається  Законом  України  “Про  Службу  безпеки  України”  від  25  березня  1992  року ,  який  складається  з таких  розділів: “Загальні положення”,  “Система  організація  діяльності  Служби  безпеки  України” , “Повноваження  Служби  безпеки  України ” ,  “Соціальний  і  правовий  захист  військовослужбовців  і  працівників   Служби  безпеки  України ” , “Контроль  і  нагляд  за  діяльністю  Служби  безпеки  України” ,  “Відповідальність  за  правопорушення  у  сфері  діяльності  Служби  безпеки  України” .
Закон  закріплює ,  що Служба  безпеки  України - це  держав-ний  правовий   охоронний  орган  спеціального  призначення , який  забезпечує  державну  безпеку  України .        
На  службу  безпеки  України  покладається  у  межах  визначеної  законодавством  компетенції 1)        захист  державного  суверенітету , захист  незалежності  України ;
2)        захист  конституційного  ладу , територіальної  цілісності , економічного , науково - технічного  і  оборонного  потенціалу  України ;
3)        захист  законних  інтересів  держави  та  прав  і  свобод  громадян  від  розвідувально - підривної  діяльності  іноземних  спеціальних  служб , з  боку  певних  злочинних  організацій , груп  людей  чи  навіть  окремих  осіб ;
4)        попередження , виявлення , припинення  та  розкриття  злочинів  проти  миру  і  безпеки  людства , тероризму ;
5)        боротьба  з  організованою  злочинністю  у  сфері  управління  і  економіки , мафією  і  корупцією , які  створюють  загрозу  життєво - важливим  інтересам  України .
 Служба  безпеки  України  відповідно  до  своїх  основних  завдань  зобовязана 1)        здіснювати  розвідувальну  та  інформаційно - аналітичну  роботу  в  інтересах  ефективного  проведення  органами  державної  влади  та  управління  внутрішньої  і  зовнішньої  діяльності , вирішення  проблем  охорони , інших  питань , повязаних
 з  національною  безпекою  України ;
2)        виявляти , припиняти  та  розкривати  злочини , розслідування  яких  віднесено  до  компетенції  згідно  закону ;
3)        здійснювати  контррозвідувальні  заходи  з  метою  попе-редження  , виявлення , припинення  і  розкриття  будь - яких  форм  розвідувально - підривної  діяльності  проти  України ;
4)        брати  участь  у  розробці  і  здійсненні  заходів  щодо  захисту  державних  таємниць  України ;
5)        забезпечувати  захист  особистої  безпеки  громадян ;
6)        сприяти  прикордонним  військам  в  охороні  державного  кордону ;
7)        забезпечувати  засекреченим  і  шифровим  звязком  державні  органи  України  і  посадових  осіб  відповідно  до  переліку , який  встановлюється  урядом  України .
Діяльність  Служби  безпеки  України  здійснюється  на  основі  дотримання  прав  і  свобод  людини .  Органи   і  співробітники  Служби  безпеки   України   повинні   поважати   гідність  людини  і  виявляти  до  неї  гуманне  ставлення , не допускати   розголошення  відомостей   про  особисте  життя  людини .  У  виняткових  випадках   з  метою  припинення    та  розкриття   державних  злочинів   окремі  права   та  свободи  особи  можуть  бути  тимчасово  обмеженні  у  порядку  і  межах , визначених  Конституцією  та  законами  України .
Неправомірне обмеження законних  прав  та  свобод  людини  неприпустиме  і  тягне  за  собою  відповідальність  згідно  з  законодавством .  Органи  Служби безпеки  України в  разі  порушення  його  співробітниками   при  виконанні  службових  обовязків   прав  чи  свобод  людини   повинні  вжити  заходів  до  поновлення  цих  прав  та свобод , відшкодування  заподіяної  моральної  і  матеріальної  шкоди , притягнення  винних  до  відповідальності .
Служба  безпеки  України  на  вимогу  громадян  України  у  місячний  строк  зобовязана  дати  їм  письмове  пояснення  з  приводу  обмеження  їх  прав  чи  свобод . Такі  особи  мають  право  оскаржити  до  суду   неправомірні  дії  посадових   осіб  та  органів  Служби  безпеки  України .
Службі  безпеки  України , її  органам  і  співробітникам  для  використання  покладених  на  них обовязків  надається  право - вимагати  від  громадян  та  посадових  осіб  припинення   правопорушень  і  дій ,  що  перешкоджають  здійсненню  повно-важень  Служби  безпеки  України ,  перевіряти  у  звязку  з   цим  документи ,  які  посвідчують  їх  особу , а  також  проводити  огляд  осіб ,  їх  речей  і  транспортних  засобів ,
 якщо  є  загроза  втечі  підозрюваного   або  знищення   чи  приховування  речових  доказів  злочинної  діяльністі ;    
- подавати  органам  державного  управління  обовязкові  для  розгляду  пропозиції  з  питань  національної  безпеки  України ,  в  тому  числі  про  припинення  роботи ,  повязаної з  державними  таємницями ,  яка  виконується  з  порушенням  встановлених  правил ;
- одержувати  на  письмовий  запит  керівника  відповідного  органу  Служби  безпеки  України  від  міністерств  і  устанонов , організацій , військових  частин , громадян  та  їх  обєднань  дані  і  відомості , необхідні  для  забезпечення  державної  безпеки  України , а  також  користуватись  з  цією  метою  службовою  документацією  і  звітністю ;
- входити  у  порядку , погодженому  з  адміністрацією  підпри-ємств , установ  та  організацій  і  командуванням  військових  частин , на  їх  територію  і  в  службові  приміщення ;
-        - мати  слідчі  ізолятори  для  утримання  осіб , взятих  під  варту  та  затриманих  органами  Служби  безпеки  України ;        
- морально  і  матеріально  заохочувати  співробітників  Служби  безпеки  України  та  інших  осіб  за  заслуги  по  забезпеченню  державної  безпеки ; представляти  їх  у  встановленому  порядку  до  державних  нагород ;    
- безплатного  проїзду  всіма  видами  міського  пасажирського  транспорту  загального  користування  ( крім  таксі ) , залізничного  та  водного  транспорту  приміського  сполучення  та  автобусами  приміських  маршрутів , а  також  попутним  транспортом .
Служба  безпеки  України  у  своїй  діяльності  підпоряд-кована  Президенту   і  підконтрольна  Верховній  Раді  України .
Постійний  контроль  за  діяльністю  Служби  безпеки  України , дотримання  нею  законодавства  здійснюється  постійною  комісією  Верховної  Ради  України  з  питань   оборони  і  державної  безпеки .
Контроль  за  діяльністю  Служби  безпеки  здійснюється   з  боку  Президента  України . Вищий  нагляд  за  додержанням  і  правильним  засуванням  законів  Службою  безпеки  України  здійснює  Генеральний  прокурор  України  та  підпорядковані  йому  прокурори .
Кадри  Служби  безпеки  України  складають а)  співробітники військовослужбовці ;
б) працівники , які  уклали  трудовий  договір  із Службою  безпеки  України .  
в)  військовослужбовці  строкової  служби.

До  органів  Служби  безпеки  України  приймаються   на  конкурсній , добровільній , договірній  основі  громадяни  України,  здатні  за  діловими  та  моральними  якостями , освітнім  рівнем  і  станом  здоровя  ефективно  виконувати  службові  обовязки .
Держава  забезпечує  соціальний , правовий  захист  військовослужбовців  і  працівників  Служби  безпеки  України
. Вони  перебувають  під  захистом  закону . Недоторканість , честь  і гідність , життя  і  здоровя  співробітників  Служби  безпеки  України  від  злочинних  посягань  охороняється  законодавством .

Митні  органи .    

Важливим  напрямом  державної  діяльності  є  митна  справа,  яка  включає  в  себе  встановлення  порядку  та  організацією   пе-реміщення  через  митний  кордон  України  товарів  і  предметів ,  обкладання  митом , оформлення , здійснення  контролю  та  інших  доходів  щодо  реалізації  митної  політики  в Україні .
Митні  органи  України  складають  єдину  систему , яка  включає  державну  митну  службу  України , регіональні  митниці, митниці , спеціалізовані  митні  управління  та  організації .
Законодавством  встановлюється  компетенція  митних  органів  щодо  виконання  таких  функцій :  захисту  економічних   інтересів  України ; забезпечення  виконання  зобовязань , які  випливають  з  міжнародних  договорів  України  стосовно  митної  справи , митного  оформлення  товарів  та  інших  предметів , що  переміщуються  через  митний  кордон  України ;  боротьби  з  контрабандою  та  іншими  порушеннями  митних  правил .
Митні  органи  України  при проведенні  в  життя  митної  політики  розвязують  такі  основні  завдання 1)        захист  економічних  інтересів  України ;
2)        контроль  за  додержанням  законодавства  України  про      митну  справу ;
3)        забезпечення  виконання  зобовязань , які  випливають  з між-
народних  договорів  стосовно  митної  справи ;
4)        використання  засобів  митно - тарифного  та  позатарифного  регулювання  при  переміщенні  через  митний  кордон  України  товарів  та  інших  предметів ;
5)        вдосконалення  митного  контролю  і  оформлення  товарів  і  
    інших  предметів , що  переміщуються  через  митний  кордон     України ;
6)        комплексний  контроль  разом  з  національним  банком  України   за  валютними  операціями ;
7)        здійснення  заходів  щодо  захисту  інтересів  споживачів  і  додержання  учасниками  зовнішньоекономічних  звязків  дер-жавних   інтересів  на  зовнішньому  ринку ;
8)        створення  сприятливих  умов  для  прискорення  товарообігу  та  пасажиропотоку  через  митний  кордон  України ;
9)        боротьба  з  контрабандою  та  порушеннями  митних  правил ;
10)        співробітництво  з  митними  органами  зарубіжних  країн ,  а   також  міжнародними  організаціями  з  питань  митної  справи ;
           
11)        ведення  митної  статистики .
Органи  митної  служби  України  виконують  такі  основні  функції : фіскальну , інформаційну  та  правоохоронну .
Завдання  фіскальної  полягає   в  зборі  мита  за експортно - імпортні  операції , а  також  оформлення  документів  юридичних  та  фізичних  осіб ,  яке  обкладається  митним  збором .
Завдання  інформаційної  функції  полягає  у  зборі  інфор- мації  обробці  та  поширення  статистики  серед  відповідних  державних  структур .  Це  дає  можливість  чіткіше  прогнозувати  і  контрулювати  стан  економічних  звязків   ,  активно  впливати на  ці  процеси .
Завдання  правоохоронної  функції  полягає  у  боротьбі  із  злочинністю  передусім   з  таким  явищем ,  як  контробанда  ( тоб-  то  незаконне  перевезення  зброї ,  наркотиків ,  культурних  цінностей) .  З  1991  року  діє  державний  митний  комітет  України . У своїй  діяльності  митна  служба  України  керується  Митним  кодексом   та  законами   України .
Митні органи  України  становлять систему  органів  управ-ління  митною  справою ,  яка  включає :  Державний  митний  комітет ( створюється Президентом  України  ) ;  територіальні  митні  управління  ( створюються  Кабінетом  Міністрів України ) ; інші  митні  установи ( митні  пости ).
Митна  справа  в  Україні  регулюється :  а) Митним  кодек-сом  України ;  б) Законом  України “Про  Митну  справу  в Україні 1991 рік ” ;  в)  Закон   України  “Про  єдиний  митний  тариф ” ;  г) Декретами  Уряду  України ;   д)  іншими  актами  чинного  законодавства  України .
 
Органи  охорони  державного  кордону .

Головним  завданням  Прикордонних  військ  України  є  забезпечення  недоторканості  державного  кордону  України  на  суші ,  морі ,  річках , озерах ,  та  інших  водоймах  України ,  а  також  охорона  економічної  зони  України .
При  виконанні  покладених  на  них  завдань  Прикордонні  війська    України  зобовязані  :    
- припиняти  будь - які  спроби  незаконного  проходження  державного  кордону  України   на місцевості ;
-   відбивати  вторгнення  на  територію  України  озброєних  формувань , припиняти  збройні  та  інші  провокації  на  державному  кордоні України , захищати   від злочинних  посягань  населення  і  власність  всіх  її  формах ;
- відвертати  і  недопускати  перетинання  державного  кордону  України  особами  і  транспортними  засобами  поза  пунктами  пропуску   або  іншими  незаконними  способами  ,  виявляти  і  затримувати  порушників  державного  кордону  України ;
-  здійснювати   у  встановлених  пунктах   і  встановленому  порядку  при  наявності  
належно  оформлених    документів  пропуск  через  державний  кордон  України   осіб ,  транспортних  засобів  ,  вантажів  та  іншого  майна ;
- здійснювати  спільні  заходи  із  Службою національної  безпеки  України в  межах  наданої  їм  компетенції  з  питань  охорони  державного  кордону  України , а  також  контрулювати   самостійно  чи  разом  з органами  внутрішніх  справ  підтримання внутрішнього  режиму  ;
- контролювати  разом  з  органами  внутрішніх  справ ,  керів-ництвом   аеропортів ,  відкритих  для  міжнародних   польотів , прикордонних  залізничних  станцій , морських  і  річкових  пор-тів , служб  міжнродних  автомобільних  перевезень    додержання  встановленого  режиму  в  пунктах  пропуску  через  державний  кордон  України ;
- здійснювати  контроль  за  додержанням  усіма  невійськовими  суднами  і  військовими  кораблями  встановленого  порядку   плавання  та  перебування  в  територіальному  морі  України , внутрішніх  водах  України , а  також  частині  вод  прикордонних  річок , озер  та  інших  водойм  , що  належать  Україні.
Прикордоні  війська  України  мають  право 1)        розташовувати  прикордонні  наряди , пересуватися  при  ви-конанні   службових  обовязків  по  будь-яких  ділянках  місцевості ;
2)        вести  дізнання  у  справах  про  порушення  державного  кордону  України , здійснювати  оперативно - розшукову  діяльність  відповідно  до  чинного  законодавста ;
3)        здійснювати  адміністративне  затримання  осіб , які  порушили  режим  державного  кордону  України , прикордонний  режим  або  режим  у  пунктах  пропуску  через  державний  кордон   на  строк  до  трьох  годин  для  складання  протоколу , а  в  необхідних  випадках  для  встановлення  особи  і   зясовування  обставин  порушення до  трьох  діб  з  пові-домленням  про  це  письмово  прокурора  протягом   двадцяти  чотирьох  годин  з  моменту   затримання   або  на  строк  до десяти   діб  з  санкції  прокурора ,  якщо  порушники  не  мають  документів  ,  які   посвідчують  їх  особу ,  піддавати  затри-маних  особистому  оглядові ,  а  також   оглядати  і  при  необхідності  вилучати    наявні  при  них  речі ;
4)        тримати осіб  підданих  адміністративному  затриманню  в  ізоляторах  тимчасового  тримання  або  інших  приміщеннях ,  спеціальнообладнених   для  цих  цілей .  Про  кожний  випадок адміністративного  затримання  ,  особистого  огляду  затри-маного ,  огляду  і  вилучення  речей  ,  що  є  при  ньому , складається  протокол  і  повідомляється  прокурору ;      
5)         перевіряти  у  осіб ,які  прямують  через  державний  кордон  України ,  документи  на  право  вїзду  в  Україну  або  виїзду  з України ,  робити  в  них  відповідні  відмітки   і  при  необхідності  їх  вилучати  ,  не  пропускати  через  кордон  осіб, які  немають  дійсних  документів  на  право вїзду   в  Україну   або  виїзду  з  України ,  до  належного  оформлення  ними  документів    на  право  перетинання   державного  кордону  України    або  до  уточнення   обставин  втрати  документів   громадянами  України  в  період  перебування   за  кордоном   і  встановлення  їх  особи ;
6)        здійснювати  у  встановленому  порядку  самостійно  або  спільно  з  митними  установами  огляд  вантажів  та  іншого  майна  осіб  ,  які  прямують  через  державний  кордон  України  
7)        проводити  у  встановленому  порядку  огляд  транспортних  засобів ,  що  прямують   через  державний  кордон   України  і   вантажів ,  що  на  них  перевозяться  ,  супроводжувати   транспортні  засоби , прикордонними  нарядами ;
8)        Здійснювати  інші  дії  щодо  охорони  державного  кордону  України ,  економічної  зони   відповідно  до  законодавства   України ,  її  міжнародних   договорів  .  У  необхідних  випадках  звязаних  з  розшуком  і   затримання  порушників  державного  кордону  України ,  Прикордонні  війська  України  можуть  здійснювати   на  території  України  надані  їм  права   і  за  межами  зазначених  у  цій  статті   територій , прикордонної  смуги  і  пунктів  пропуску  через  державний  кордон   України .
4  лютого  1991  року  був  прийнятий   Закон  України “Про  прикордонні  війська  України”.
Центральним  органом  управління   Прикордонних  військ  України  є  Державний комітет   у  справах  оборони   державного  кордону  України .  Організаційна  структура  Прикордонних військ  визначається  в порядку  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України .

Органи   юстиції  України .

Систему  органів  юстиції  складають :  Міністерство  юстиції  України ,  Міністерство  юстиції  Автономної   Республіки  Крим ,  обласних  управлінь  юстиції , Київської  та  Севастопольської  міських  ,  районних ,  районних  у  містах  Київі  та Севастополі   державних  адмін

Также в разделе:
Военный прокурор
Рефераты >> Юриспруденция
Военный прокурор                          О Г Л А В Л Е Н И Е Введение 1 глава          Понятие, значение, правовая регламентация и формы                      взаимодействия военного прокурора с...

читать реферат Военный прокурор | скачать реферат Военный прокурор
Субъекты Российской Федерации
Рефераты >> Юриспруденция
Субъекты Российской Федерации КУРСОВАЯ РАБОТА СТУДЕНТА II КУРСА ЗАОЧНОГО ОТДЕЛЕНИЯ ЮРИДИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА УЛЬЯНОВСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА КЛЯЧКИНА АНДРЕЯ, 432017, г. Ульяновск, ул. Минаева, д.7, кв. 32. СУБЪЕКТЫ                РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Ульяновск,...

читать реферат Субъекты Российской Федерации | скачать реферат Субъекты Российской Федерации
Судебная система ФРГ
Рефераты >> Юриспруденция
Судебная система ФРГ СУДЕБНАЯ СИСТЕМА ФРГ 1. Конституционные основы правосудия     Особое место судов ФРГ в политической системе и механизме государственной власти отражается уже в том факте, что юстиция имеет здесь больший удельный вес в структуре политических учреждений и повседневной практике общественной жизни. На один миллион жителей в...

читать реферат Судебная система ФРГ | скачать реферат Судебная система ФРГ
Теория государства и права в системе наук
Рефераты >> Юриспруденция
Теория государства и права в системе наук ПЛАН1.        Введение...

читать реферат Теория государства и права в системе наук | скачать реферат Теория государства и права в системе наук
Таможенный контроль над ввозом и вывозом культурных ценностей
Рефераты >> Юриспруденция
Таможенный контроль над ввозом и вывозом культурных ценностей МИНИСТЕРСТВО ОБЩЕГО И ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ РОСТОВСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ АКАДЕМИЯ ???????? ?????? По курсу: Организация контроля товаров и транспортных средств, перемещаемых через таможенную границу РФ Тема: Таможенный контроль за...

читать реферат Таможенный контроль над ввозом и вывозом культурных ценностей | скачать реферат Таможенный контроль над ввозом и вывозом культурных ценностей


Источник рефератов - сайт BankReferatov.ru